БЕРКОВИЧ ГРИГОРІЙ БОРИСОВИЧ

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Беркович Григорій Борисович

псевдоніми

_

криптоніми

Г.Б.

Роки життя

дата народження

15 січня 1905

дата смерті

1 грудня 1976

Географічний аспект

місце народження

с. Верхній Рогачик, нині Херсонська обл.

місце смерті

м. Харків

місця перебування

Київ, Харків

Увійшов в коло дитячого читання

Письменник

Український художник. Працював у галузі тематичної картини та станкової графіки.

Основні дифініції щодо постаті

Нагороди, звання, відзнаки     

Літературознавчі статті

Матеріали з Інтернету:

Беркович Григорій Борисович Борисович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Беркович_Григорій_Борисович (дата звернення: 08.01.2020). — Назва з екрана.

Беркович Григорій Борисович [Електронний ресурс] // Художники Харківщини: [вебсайт]. — Режим доступу: http://kharkov.vbelous.net/artists/berkovyc.htm (дата звернення: 14.05.2020). — Назва з екрана.

Беркович Григорій Борисович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України: [вебсайт]. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39428 (дата звернення: 14.05.2020). — Назва з екрана.

У фондах НБУ для дітей

Смолич Ю. Що було потім : наук.-фантаст. повість / Ю. Смолич ; мал. та обкл. Г. Берковіча. — Харків ; Одеса : Дитвидав, 1934. — 255 с. : іл.

Іконографія

Беркович Григорій Борисович [Електронний ресурс] // Художники Харківщини: [вебсайт]. — Режим доступу: http://kharkov.vbelous.net/artists/berkovyc.htm (дата звернення: 14.05.2020). — Назва з екрана.

Біографічна довідка

Беркович Григорій Борисович. Народився 15 січня 1905 року в селі Верхній Рогачик (нині Херсонська область – 01.12.1976, Харків). Живописець, графік. Член СХУ (1960). Закінчив Київський художній інститут (1930; викладачі К. Єлева, Ф. Кричевський, А. Таран, В. Пальмов).
Учасник республіканських і всесоюзних виставок. Викладав у Київському художньому інституті (1930–1931 рр.) та Харківському поліграфічному інституті (1932–1938 рр.).
Працював у різних жанрах живопису. Роботи «Путивль» (1937), «Після варварів» (1942), «Народження ненависті» (1945–46), «Портрет художника В. Аверіна» (1945), «Любов» (1947), «Натюрморт. Півонія» (1953) та ін. Його полотна позначені вмілим розкриттям теми та образів і живописною культурою виконання. Протягом усього часу звертався до графіки в різних техніках, зокрема пастелі, літографії: «Осінь» (1935), «Портрет ударниці Дніпробуду Романенко» (1938) та ін. Значний доробок становлять живописні й графічні твори, присвячені Т. Шевченку: «Т. Шевченко – художник» (1936, 1939), «Друзі біля хворого Шевченка» (1939, 1941), «Т. Шевченко слухає акина» (1943), «Т. Шевченко серед казахів» (1961), «В далекій неволі (Т. Шевченко з другом – солдатом А. Оберемком)» (1963–1964). Твори зберігаються у Харківському художньому музеї, Канівському державному музеї-заповіднику Т. Шевченка.
Помер 1 грудня 1976 року у Харкові.