БАБЕНКО ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Бабенко Григорій Олександрович

псевдоніми

криптоніми

Роки життя

дата народження

Близько 1888

дата смерті

Після 1932

Географічний аспект

місце народження

не відоме

місце смерті

не відоме

місця перебування

Харків, Вознесенськ, Покровка, Цареводарівка

Увійшов в коло дитячого читання

Письменник

Письменник

Основні дифініції щодо постаті

Лікар

Нагороди, звання, відзнаки     

Літературознавчі статті

Матеріали з Інтернету:

Бабенко Григорій Олексійович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Бабенко_Григорій_Олександрович (дата звернення: 20.01.2020). — Назва з екрана.

Бабенко Г. [Електронний ресурс] // Bookopt: [вебсайт]. — Режим доступу: https://bookopt.com.ua/avtor-babenkogrish (дата звернення: 20.01.2020). — Назва з екрана.

Марченко Н. Вибір, якого не уникнути / Н. Марченко // Ключ : [вебсайт] / Національна бібліотека України для дітей. — Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/2 (дата звернення: 20.01.2020). — Назва з екрана.

У фондах НБУ для дітей:

Художня література, видана в Україні за 40 років. 1917-1957 : бібліогр. покажчик. Ч. 1 : Українська художня література / М-во культури УРСР ; Книжкова Палата УРСР ; склали: О. Майборода, Г. Рубан, О. Старченко. – Харків : Вид-во Книжкової палати УРСР, 1958. – 439 с. [С.7].

Ємець О. З туману минулого / О. Ємець // Літературна Україна. – 2003. – № 31–32. – C. 8.

У фондах відділу рідкісних та цінних видань  НБУ для дітей:

 Книги

Бабенко Г. В тумані минулого : повість із життя Півден. степу 6 ст. до н. е. / Г. Бабенко. – [Харків] : Держ. вид-во України, юнсектор, 1927. – 169 с. : іл.

Бабенко Г. Люди з червоної скелі : оповідання з життя людей кам’яної доби / Г. Бабенко ; іл. дереворити О. Рубана. – [Харків ; Київ] : Держ. вид-во України, 1929. – 101 с. : іл.

Бабенко Г. Шляхом бурхливим : повість кінця 17 ст. / Гр. Бабенко. – Харків ; Київ : Молодий більшовик, 1931. – 294 с.

Періодичні видання

До поточного ремонту дитячого здоров’я / [Г.] Бабенко // Дитячий рух. – 1928. – № 4. – С. 1-3.

До поточного ремонту / Г. Бабенко // Червоні квіти. – 1927. – № 11. – С. 10-11.

Оздоровимо наш побут / [Г.] Бабенко // Червоні квіти. – 1928. – № 12. – С. 1-2.

Іконографія

Біографічна довідка

Григорій Олександрович Бабенко (1888-1932). У 1911 р. закінчив Харківський університет і став практикантом у Миколаївській лікарні м. Харкова. Потім десять років (1912–1922) був лікарем у Бердянському повітовому земстві, де завідував лікарняними дільницями у Вознесенську, Покровці та Цареводарівці. У 1922 р. повернувся до Харкова. Та через погані квартирні умови на Другій медичній дільниці, яку йому виділили, звільнився за власним бажанням і влаштувався у Боківську рудничну лікарню Луганської округи. Згодом, закінчивши чотиримісячні курси при Харківському інституті підвищення кваліфікації лікарів, посів посаду заступника головного лікаря. А з 1928 р. завідував медичною частиною у м. Пологи Запорізької області, де й написав повість «Шляхом бурхливим» про події в Україні часів Сіркових походів проти татар і турків та повстання 1668 р. Йдеться про одну з найскладніших для розуміння та інтерпретації добу в історії України – Руїну. Автор спробував осягнути всю багатомірність зрушень у житті народу, що відбулися по смерті Богдана, крізь не замутнену душу підлітка, котрий тільки-тільки починає самостійно розрізнювати добро та зло.
Подальша доля письменника не відома. Дослідники звертають увагу, що у бібліотеках майже не залишилося книжок Бабенка. Кілька примірників зберігається лише у Національній бібліотеці України для дітей у Києві. З цього робиться висновок, що твори автора у 1930-х роках потрапили до переліку «ідеологічно ворожих», а тому їх вилучили із книгосховищ. Однак, сам Г. Бабенко у списках репресованих не знайдений.
До початку 2000-х років про життя письменника майже нічого не було відомо.
У 1920-х роках існувало багато літературних груп, але Г. Бабенко не належав до жодної з них. Не перебував він і у лавах Спілки письменників України. Про нього не згадують ні письменники, ні літературознавці.
Лише у 2003 р. дослідники зуміли знайти коротку автобіографію й кілька листів Г. Бабенка. Жодна вітчизняна енциклопедія й досі не містить відомостей про письменника.