ЮНІ ГЕНІЇ
Одні батьки роблять ставку на зміцнення здоров’я малюка, вважаючи, що всього потрібного його навчать у дитячому садочку та у школі. Інші, і таких більшість, намагаються якомога раніше розширити уяву дитину, для чого показують малюнки, читають книжки, водять на дитячі вистави. А деякі батьки- ентузіасти серйозно захоплюються різними методиками раннього розвитку дитини.
Питання про результати
Серед ваших знайомих, мабуть, знайдеться чимало людей, які досягли певних успіхів у житті, не зважаючи на те, що в дитинстві розвиткові їхніх здібностей не приділяли особливої уваги. Є й інші приклади. Іноді діти, яким створювали всі умови для розвитку, виростали пересічними людьми. Але і те і інше не є приводом пускати розвиток дитини на самоплив. Малюки легко запам’ятовують усе нове і люблять навчатися, тому гріх цим не скористатися. Уроки повинні бути веселими, ненав’язливими і короткими. Одним словом, для батьків це копітка праця. Іноді їм здається, що краще взагалі не починати, чим зробити щось не вірно.
Автор однієї з методик раннього розвитку дитини Глен Доман писав: «Как бы плохо вы не учили своего ребенка, это окажется более полезным, чем вообще ничего не делать. И надо очень постараться, чтобы не получить вообще никакого результата».
А ось деякі поради психолога Віри Селезньової з Росії:
«Дворічна дитина повинна знати:
- основні кольори, геометричні фігури та величини;
- спілкуватися за допомогою коротеньких речень з двох-трьох слів;
- договорювати слова в знайомих віршах, підспівувати знайомі пісеньки, наслідувати дорослих у грі;
- знати своє ім’я, імена близьких, назви деяких тварин, предметів побуту, одягу, посуду, іграшок.
